Повернення

Ну ось і повернувся я з поїздки. Тепер на Ваш розсуд хочу представити короткий звіт.

Здавалося щоб такого в копанні картоплі, однак цей процес мене надихнув і викликав безліч емоцій. Мабуть для когось це жах: день спеки, і день дощу з лопатою в руках. А мені ось робота на землі з самого дитинства давала безліч позитивних емоцій.

Більше половини життя кожного літа мені доводиться це робити, і не дивлячись ні на що я не просто поважаю цю працю, я ще й люблю це робити. Можливо мене так привчили, а можливо це “пам`ять поколінь”. Бо вже котре століття на цій землі люди щорічно працюють на землі. Впевнений, що любов до такої роботи необхідно передавати з покоління в покоління. Це не лише корені. Це ще й процес, який учить поважати свою рідну землю, вчить виживати і забезпечувати себе самого.

Ну щож.. Прийшов час згортати ці думки. І чекати на наступні хвилини, коли я знову опинюсь подалі від шуму міста, немов під іншими зорями і в іншому світі. Такому близькому моєму серцю.

Зі святом

Є така підозра, що написати пізніше свої привітання з Днем Незалежності я в мене не вийде, оскільки буду поза межею міста і доступа до Інтернет. Тому вітаю зараз всіх з цим святом, і бажаю щоб слово “незалежність”, як для кожного окремого українця, так і для всієї держави було не номінальним а реальним статусом, яким би можна було пишатись. Хотілося щоб з роками національна самосвідомість зростала, маючи під собою міцну основу з досягнень у виробництві, науці, сфері ІТ. Всіх українців зі святом!

День ситсемного адміністратора

Так запрацювався над напиаснням замітки про декградабельний аякс, що й забув привітати всіх Системних Адміністраторів зі святом. Трішки зіткнувшись з цим, тепер не можу втратити повагу до людей, які на своїх плечах тримають будь-яку компанію. Менше роботи, вищю зарплатню, зручні інструменти, гарного настрою, доброго відпочинку та щастя в житті!

Для тих хто не знає, що й до чого, можно детальніше почитати тут.

Ось таке теж буває

Коротенький запис про один факт, що мене дуже зачепив. Просто рекомендую прочитати.

Декілька слів про блоги

Ось саме сьогодні виникло в мене безліч думок стосовно того, а чи потрібен мені цей блог взагалі. Навіщо, для кого чи чого я це роблю. Оскільки здебільшого я пишу замітки, що ніким не коментуються, майже ніким не переглядаються. Дуже рідко дивлюсь на блоги інших людей і залишаю там коментарі.

Що цікаво, пілказака до мене прийшла просто. Достатньо було ввести в google слово “блоги” і вивести сторінки з України. І ось таку статейку я знайшов. І взагалі блог “Українська блогосфера” виявився досить таки цікавим. Ось так мені пощастило

Руки мої

Щось так виходить, що я ніяк не можу написати щось путнє в блог за останній час. Є декілька тем, декілька записок, а все якось не вистачає часу і бажання. щоб це все чудово оформити, поділитися цим зі світом. А всьому причина різкі переміни в житті. Несподівані, доволі жорсткі. Але як на мене зараз я почуваюсь краще ніж до цих потрясінь. Можливо і про це в блог напишу більш детальніше… Знову ж як тільки вистачить рук та бажання.

А чи можливо..

А чи можливо щоб одна людина, така маленька і здавалось би нікчемна змінити світ, змінити все? Чи можлива революція, яку розпочне одна людина, і яка потім захопить цей світ?

З мого боку, з моєї точки зору я бачу лише одну революцію, яка б могла претендувати на щось подібне, а саме революцію у світі ПО, пов’язану з появою Linux. Так саме цієї ОС, написаної однією людиною, що стала легендою, хоча сам про себе Він каже, що ніякої революції не те що не планувалось, а все вийшло взагалі випадково.

І ось, вже декілька років і я захоплений цією випадковою революцією, один з маленьких бійців, що кожного дня висловлюють свою думку, користуючись вільним програмним забезпеченням, що намагаються внеси свій вклад в його розвиток, допомагаючи іншим прийти в світ програмного забезпечення, намагаючись своїми хоча б невеличкими проектами та розробками зробити світ хоча б трошки кращим, хоча б трошки полегшити комусь життя.

І навіт, якщо про жодну революцію нічого казати не можна, opensource – найкраща гра, міжконтинентальна командна гра, в яку так чи інакше грають мільони людей.

Цікавий випадок

Декілька днів тому стався дещо таке, що мене дуже здивувало. А саме коли я вирішив уступити місце в громадському транспорті для дівчини, то цією можливістю скористатися ій не вдалось. А справа в тому, що чоловік досить пристойного вигляду, на вигляд років так 40, без жодних вагань зайняв це місце. Ну що ж йому видніше, кому це місце потрібне.

А мені якось прикро за нас. Здавалося б що тут такого, а через такі от дрібнички можна визначати культурний рівень народу. Десятки і сотні таких дрібничок. А тепер в моєму рідному місті вже не можна знайти жодного місця, яке б не було спаскуднене сміттям…

Тести, тести, жартівливі тести…

Цього разу я став жертвою тесту, про рівень володіння Інтернет. Не знаю наскільки він відображає дійсний стан речей, але результати мені навіть подобаються . Три різних тести, три оцінки.

Як малювати портрети?

Мене нагородили цікавою інформацію, однак вона може не дати мені спокійно спати. Чому? Декілька років тому, я полюбляв малювати. І мені навіть деколи приходили думки, що я хоча б трошки вмію це робити. Однак побачивши ці картини, я зрозумів, що не те що я, а ще й безліч людей, які на мою думку вміли малювати, насправді не роблять це не як професіонали, а лише як початківці.
Кого зацікавить ця інформація, прошу завітати на форум.